Війна змінила життя кожного українця кардинально й надовго. Навіть якщо зараз ви в умовній безпеці, це не означає, що в один момент все налагодиться й ви заживете як раніше. Але адаптацію до нових обставин можна прискорити.
Досвід адаптації є у всіх, і для кожного в ньому є те, що викликає найбільший дискомфорт. Найчастіше це невідомість - найперше й найочевидніше, з чим ми стикаємось у нових умовах.
Невідомість, яка оточує нас зараз - безпрецедентна, адже стосується практично всіх аспектів життя.
Якщо в наш звичний розклад увірвалася невідомість, на яку не можна вплинути, лишається тільки до неї адаптуватись. Нижче кілька порад, як зробити це оперативніше.
1. Дійте
Не варто чекати зручної хвилини/години/дня, щоб відкрити ноутбук і розібрати пошту. Краще зробити це зараз. Хоча б тому, що ми не знаємо, коли і якою буде ця зручна хвилина.
2. Не вимагайте від себе неможливого
Не вимагайте від себе колишньої мотивації та результативності. Це нереалістично, а нереалістичні очікування розчаровують та погіршують наш і без того розхитаний психічний стан.
3. Працюйте розмірено
До великої цілі ми йдемо маленькими кроками. Головне - не поспішати, і тоді з кожним днем ви зможете робити все більше й більше запланованого.
4. Зберігайте звички й ритуали
Аби пом’якшити процес адаптації, важливо зберігати попередні звички й ритуали. Для когось це буде чашка кави зранку або кілька сторінок улюбленої книжки, для когось — перегляд новин.
5. Відволікайтесь від новин за потреби
Якщо ви все ж переживаєте через велику кількість інформації, обмежте час споживання новин. Наприклад, читайте їх тільки з 10-ї до 11-ї ранку, потім з 14-ї до 15-ї, а потім з 19-ї до 20-ї. Також можна не читати новини на ніч або робити собі вихідний — варіантів багато.
6. Підтримуйте зв’язок зі «своїми» людьми
Оскільки люди мають потребу в соціальних контактах, важливо підтримувати ці зв’язки й під час війни. Спілкування зі старими приятелями, проговорення спільного минулого, пережитого, планів може дати терапевтичний ефект і стати вашою опорою у важкі часи.
7. Проживайте свої емоції
Дайте собі можливість бути живою людиною з емоціями й переживаннями.. Не варто заперечувати чи знецінювати свої почуття думками на кшталт «В інших гірше» чи «Нема чого сумувати, це нікому не допоможе». Допоможе, і насамперед нам самим.
8. Повертайтесь до справ
Це може бути повернення до роботи - коли є сили й бажання працювати, а не просто тікати в роботу, щоб нічого не відчувати. Це також може бути волонтерство, давно забуте хобі або ж просто повернення до звичного побуту: помити посуд, приготувати улюблену страву, запалити свічку, попити какао з зефірками, почитати книжку. Що б ви не робили, сум за втраченим все одно буде повертатися, і це цілком нормально. Ми знаємо, що його важливо прийняти, побути з ним і що він обов’язково піде - це лише питання часу.
9. Прийміть свої можливості
Варто прийняти те, що почуття провини (синдром вцілілого) на певний час залишиться з нами, тож намагатися позбутися його повністю не варто. Зате можна пробувати зменшувати його активними діями — волонтерити, підтримувати перевірені організації, допомагати з доставкою гуманітарної допомоги тощо. Хоча й це не буде панацеєю. Зараз важливо діяти в межах власних можливостей.
10. Не відмовляйте собі в маленьких радощах
Ми заслуговуємо на спокій, навіть якщо він триватиме 15 хвилин, поки ми допиваємо нашу каву.
Джерело: Happy Monday
Пов’язані навички, з якими ви можете у нас ознайомитися: